Стає інколи трохи сумно...

       Здається вже давно минули 90-ті, коли в країні ніби життя було зупинилось - маючи освіту і фах, працюючи в проектному інституті, приходилось з колегами по вихідних днях підробляти на будівництві дач під Києвом, за копійки виконувати курсові роботи для лінивих студентів, щоби якось зводити кінці з кінцями, утримувати сім'ю.

       Після величезного підйому в будівельній галузі в останні 5-7 років, після гарного завантаження замовленнями і як наслідок - досить непоганих заробітків, схоже, що сьогодні наш брат - архітектор знову опинився в середині 90-х. Криза вдарила по економіці, а будівельна галузь як лакмусовий папірець зразу ж відреагувала на негаразди. Левова частка будівельних майданчиків завмерла і як наслідок - будівельники і проектувальники залишились без роботи.

          Ледь-ледь жевріє один із напрямків роботи - приватні замовлення на садиби і котеджі, дизайн ділянок  та інтер'єрів, малих форм.  Сьогодні не поспішає замовник розлучатись з грошима - мабуть із-за такої економічної нестабільності та невпевненності у завтрашньому дні.

        Розмови по телефону чи то при зустрічах з колегами, друзями чи однокашниками тільки зайвий раз підтверджують мої опасіння - з роботою кепсько майже у всіх. Якщо робота у когось і є, то невелика, незначна і не надовго...

          Цікаво, як довго ми будемо знаходитись у такому становищі і коли з нього почнемо вибиратись?

           Чомусь не хочеться вже підробляти як у дев'яності - мабуть вік не той.